криничка
КРИНИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до крини́ця.
Не плюй в маленьку криничку: пригодиться води напиться (Номис, 1864, №. 4478);
Недалеко від яру, де була колись.. криничка, стоїть лісова сторожка (Стельмах, І, 1962, 255);
Балка була.. суха,— тільки погожа вода з холодної кринички протікала по їй [ній] дзюркотливим струмочком (Гр., І, 1963, 402).
Словник української мови (СУМ-11)