крисаня

КРИСА́НЯ, і, ж., діал. Капелюх, бриль.

Юра, натискаючи крисаню на чоло, прискореним ходом.. погнав далі (Фр., IV, 1950, 421);

Марусяк зняв крисаню і низько кланявся господині (Хотк., II, 1966, 75);

Хлопчик у зеленій крисані з квіткою, у вишиваній сорочці безтурботно змахнув коновкою (Вол., Озеро.., 1959, 22).

Значення в інших словниках

1. крисаня — Криса́к, криса́ня: — капелюх (повстяний) з широкими крисами [2;V;XIII] — капелюх з широкими крисами, бриль [14] — повстяний капелюх з широкими крисами [IV] — повстяний капелюх із широкими полями (крисами) [21] — капелюх...  Словник з творів Івана Франка
2. крисаня — криса́ня іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
3. крисаня — г., бриль, капелюх; крисак.  Словник синонімів Караванського
4. крисаня — -і, ж., зах. Капелюх, бриль.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. крисаня — КРИСА́НЯ, і, ж., діал. Капелюх, бриль. Юра, натискаючи крисаню на чоло, прискореним ходом .. погнав далі (І. Франко); Марусяк зняв крисаню і низько кланявся господині (Г.  Словник української мови у 20 томах
6. крисаня — КАПЕЛЮ́Х (чоловічий або жіночий головний убір з крисами з фетру, соломи тощо), КАПЕЛЮ́Ш, КРИСА́НЯ (КРЕСА́НЯ) діал.; БРИЛЬ (перев. солом'яний з широкими крисами); КАПЕЛЮ́ШОК (КАПЕЛЮ́ШИК) (перев. жіночий).  Словник синонімів української мови
7. крисаня — Крисаня, -ні ж. Шляпа. Мій милий в крисані. Гол. II. 191. ум. крисанечка. Іздоймила крисанечку та й поцілувала. Гол. І. 229.  Словник української мови Грінченка