кришенятко
КРИШЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до кришеня́.
Дитинка ще не зовсім одужала,— усе ще квиліло кришенятко (Вовчок, І, 1955, 242);
— Думалось, хоч дітей врятую — не пощастило. В землю загнали [фашисти] моїх кришеняток, іроди, упирі кляті! (Збан., Єдина, 1959 237).
Словник української мови (СУМ-11)