кровинка

КРОВИ́НКА, и, ж., розм.

1. Крапелька крові.

Я чую, як серце.. б’ється, Як кожда кровинка тремтить (Фр., XIII, 1954, 100);

І тут збагнув [Турбай], що він — мужик.. Кожною кровинкою, всіма фібрами душі (Руд., Остання шабля, 1959, 161).

◊ Ні (ані́, нема́, не було́ [ви́дно]) крови́нки на (в) обли́ччі (лиці́, губа́х і т. ін.); Без [жо́дної] крови́нки обли́ччя (ли́чко і т. ін.) — бліде, безкровне обличчя, губи.

На чистому лиці не видно було ні кровинки (Н.-Лев., II, 1956, 131);

В губах не було ані кровинки, і вони тремтіли, мов.. листки від вітру (Фр., VII, 1951, 281);

Не дише той, що застиг біля порога. Його смагляве обличчя без жодної кровинки (Збан., Сеспель, 1961, 74).

2. у сполуч. з присв. займ., перен., пестл. Про рідну дитину.

— Це ж народиться дитина.. От і доглядай свою кровинку (Стельмах, Правда.., 1961, 367).

Значення в інших словниках

1. кровинка — крови́нка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. кровинка — див. дитина  Словник синонімів Вусика
3. кровинка — -и, ж., розм. 1》 Крапелька крові. 2》 у сполуч. з присв. займ., перен., пестл. Про рідну дитину.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кровинка — КРОВИ́НКА, и, ж., розм. 1. Крапелька крові. Я чую, як серце .. б'ється, Як кожда кровинка тремтить (І. Франко); Білою хмарою, сонячним променем і переливом іволги стікав тут час, і добрий спокій входив у кожну кровинку чоловіка (М.  Словник української мови у 20 томах
5. кровинка — без (жо́дної) крови́нки. Дуже блідий (перев. про обличчя, губи і т. ін.). Його смагляве обличчя без жодної кровинки (Ю. Збанацький). (нема́ (не було́)) ані́ (ні, і) крови́нки в чому. Що-небудь дуже бліде (перев. про обличчя, губи і т. ін.).  Фразеологічний словник української мови
6. кровинка — ДИТИ́НА (щодо батьків — син або дочка), ДИТЯ́ пестл., КРОВИ́НКА пестл., ЧА́ДО уроч., жарт., ПЛОТЬ І КРОВ (ПЛОТЬ ВІД ПЛО́ТІ) уроч., ПОРО́ДЖЕННЯ уроч.; ВИ́ШКРЕБОК зневажл. (про останню дитину в сім'ї). — Дитино моя дорога, кровинко моя виплакана (М.  Словник синонімів української мови