кровина

КРОВИ́НА, и, ж.,

1. поет., рідко. Те саме, що кров 1.

Нас мучить з прокиду жага… Але не княжої провини (Граб., І, 1959, 249);

Вижидає [ворон] крові-їжі: Де б хатину, де б дитину. Де б провини на хвилину (Мал., Запов. джерело, 1959, 180).

2. розм. Те саме, що крови́нка 1.

◊ Ні (ані́, нема́, не було́ й) крови́ни на (в) обли́ччі (лиці́, губа́х і т. ін.) — те саме, що Ні (ані́, нема́, не було́ [ви́дно]) крови́нки на (в) обли́ччі (лиці́, губа́х і т. ін.) ( див. крови́нка).

Двір наповнився дітьми з блідими лицями, в яких не було й провини (Чорн., Визвол. земля, 1959, 46).

Значення в інших словниках

1. кровина — -и, ж. 1》 поет., рідко. Те саме, що кров 1). 2》 розм. Те саме, що кровинка 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. кровина — КРОВИ́НА, и, ж. 1. поет. Те саме, що кров 1. Нас мучить з прокиду жага... Але не княжої кровини (П. Грабовський); Вижидає [ворон] крові-їжі: Де б хатину, де б дитину, Де б кровини на хвилину (А. Малишко); * Образно. – Я погодився.  Словник української мови у 20 томах