кровозмішник

КРОВОЗМІ́ШНИК, а, ч. Той, хто допустився кровозмішення.

Вмираючий.. спитав напівпритомне: — Де він, цей злодій, цей розбійник, цей проклятий кровозмішник? (Оп., Іду.., 1958, 404).

Значення в інших словниках

1. кровозмішник — кровозмі́шник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. кровозмішник — -а, ч. Той, хто допустився кровозмішення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кровозмішник — КРОВОЗМІ́ШНИК, а, ч., рідко. Той, хто припустився кровозмішення. Вмираючий .. спитав напівпритомно: – Де він, цей злодій, цей розбійник, цей проклятий кровозмішник? (Юліан Опільський).  Словник української мови у 20 томах