кровопролиття
КРОВОПРОЛИ́ТТЯ, я, с. Масове знищення людей; масові вбивства, різня.
При бажанні можна вчасно припинити непотрібне кровопролиття (Кочура, Зол. грамота, 1960, 356);
Не могло бути спокою.. коли в Німеччині.. зграя злочинців готувалась до нових кровопролить (Рибак, Час.., 1960, 231).
Словник української мови (СУМ-11)