кров’яніти

КРОВ’ЯНІ́ТИ, і́є, недок. Наливатися кров’ю.

Кров’яніє лице господареві, на чолі надуваються жили (Горд., II, 1959, 197);

//перен. Ставати червоним, багряним; червоніти, багряніти.

Північне сяйво кров’яніє й висне. Немов ведмедя вбитого нутро (Дмит., Вірші.., 1949, 63).