крокуючий

КРОКУ́ЮЧИЙ, а, е. Який пересувається, послідовно переставляючи опорні частини в напрямі руху (про машини та механізми).

Гуртківці.. закінчували модель крокуючого екскаватора (Донч., V, 1957, 365).

Значення в інших словниках

1. крокуючий — кроку́ючий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. крокуючий — -а, -е. Який пересувається, послідовно переставляючи опорні частини в напрямі руху (про машини та механізми). Крокуючий екскаватор.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. крокуючий — КРОКУ́ЮЧИЙ, а, е, техн. Який пересувається, послідовно переставляючи опорні частини в напрямку руху (про машини та механізми). Крокуючий всюдихід може мати дві або більше пересувних ніг-опор (з наук.-техн. літ.  Словник української мови у 20 томах