крокуючий
КРОКУ́ЮЧИЙ, а, е, техн.
Який пересувається, послідовно переставляючи опорні частини в напрямку руху (про машини та механізми).
Крокуючий всюдихід може мати дві або більше пересувних ніг-опор (з наук.-техн. літ.);
Довго дививсь Кравчина на роботу крокуючого екскаватора (О. Довженко);
Аж ген клубочаться димки – то вже починають працювати відновлені заводи. А онде – в ґрунт врізаються ковші крокуючих екскаваторів (М. Дашкієв).
Словник української мови (СУМ-20)