кроленя

КРОЛЕНЯ́, я́ти, с. Маля кроля.

Кроленята народжуються голими, сліпими й не можуть самостійно живитись і пересуватись (Зоол., 7, 1957, 141);

*У порівн. Діти, як кроленята, матір обсіли (Горд., Сильніше смерті, 1946, 3).

Значення в інших словниках

1. кроленя — кроленя́ іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. кроленя — -яти, с. Маля кроля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кроленя — КРОЛЕНЯ́, я́ти, с. Маля кроля. На Дориних долонях тремтіло руде кроленя, рухало носиком – пухнасте, капловухе, та таке маленьке і тендітне, що й притулити до себе страшно (Люко Дашвар)...  Словник української мови у 20 томах