кроленя
КРОЛЕНЯ́, я́ти, с. Маля кроля.
Кроленята народжуються голими, сліпими й не можуть самостійно живитись і пересуватись (Зоол., 7, 1957, 141);
*У порівн. Діти, як кроленята, матір обсіли (Горд., Сильніше смерті, 1946, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кроленя — кроленя́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- кроленя — -яти, с. Маля кроля. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кроленя — КРОЛЕНЯ́, я́ти, с. Маля кроля. На Дориних долонях тремтіло руде кроленя, рухало носиком – пухнасте, капловухе, та таке маленьке і тендітне, що й притулити до себе страшно (Люко Дашвар)... Словник української мови у 20 томах