кроленя

КРОЛЕНЯ́, я́ти, с.

Маля кроля.

На Дориних долонях тремтіло руде кроленя, рухало носиком – пухнасте, капловухе, та таке маленьке і тендітне, що й притулити до себе страшно (Люко Дашвар);

За один приплід кролиця може народити від шести до дванадцяти кроленят (з наук.-попул. літ.);

На 5–7-й день життя тіло кроленяти покривається шерстю, а маса подвоюється (з навч. літ.);

* У порівн. Діти, як кроленята, матір обсіли (К. Гордієнко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кроленя — кроленя́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кроленя — -яти, с. Маля кроля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кроленя — КРОЛЕНЯ́, я́ти, с. Маля кроля. Кроленята народжуються голими, сліпими й не можуть самостійно живитись і пересуватись (Зоол., 7, 1957, 141); *У порівн. Діти, як кроленята, матір обсіли (Горд., Сильніше смерті, 1946, 3). Словник української мови в 11 томах