кропильниця
КРОПИ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Посудина для свяченої води, у яку вмочають кропило.
На столі стояла здорова кропильниця з водою.., лежав хрест та чорніло кропило (Н.-Лев., IV, 1956, 99);
Черниці взяли за вушка велику металеву кропильницю (Мик., II, 1957, 375).
Словник української мови (СУМ-11)