кропіткий
КРОПІТКИ́Й, а́, е́, рідко. Те саме, що клопітни́й 2.
Уже кілька днів він переглядав європейську пресу.. Робота кропітка, марудна (Кол., Терен.., 1959, 355);
Ніхто з журналістів не повинен цуратися кропіткої, чорнової роботи (Рад. Укр., 23. IV 1959, 1).
Словник української мови (СУМ-11)