кропітко

КРО́ПІТКО, рідко. Присл. до кропітки́й.

Нагадував він.. лагідного вчителя, який кропітко.. перевіряє зошити (Шиян, Партиз. край, 1946, 129).

Значення в інших словниках

1. кропітко — кро́пітко прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. кропітко — КРО́ПІТКО, рідко. Присл. до кропітки́й. Стефаник кропітко відтворює людський труд (К. Гордієнко); Аж коли й ці ящики було повантажено до літака і Лужинський, кропітко перевіривши накладну, урочисто розписався в ній кілька разів...  Словник української мови у 20 томах