кропітко

КРО́ПІТКО, рідко.

Присл. до кропітки́й.

Стефаник кропітко відтворює людський труд (К. Гордієнко);

Аж коли й ці ящики було повантажено до літака і Лужинський, кропітко перевіривши накладну, урочисто розписався в ній кілька разів, капітан голосно запропонував йому пообідати не в порту, а в найближчому міському ресторані (Іван Ле);

Нагадував він .. лагідного вчителя, який кропітко .. перевіряє зошити (А. Шиян).

Значення в інших словниках

1. кропітко — кро́пітко прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. кропітко — КРО́ПІТКО, рідко. Присл. до кропітки́й. Нагадував він.. лагідного вчителя, який кропітко.. перевіряє зошити (Шиян, Партиз. край, 1946, 129).  Словник української мови в 11 томах