кропітко —
КРО́ПІТКО, рідко. Присл. до кропітки́й. Стефаник кропітко відтворює людський труд (К. Гордієнко); Аж коли й ці ящики було повантажено до літака і Лужинський, кропітко перевіривши накладну, урочисто розписався в ній кілька разів...
Словник української мови у 20 томах
кропітко —
КРО́ПІТКО, рідко. Присл. до кропітки́й. Нагадував він.. лагідного вчителя, який кропітко.. перевіряє зошити (Шиян, Партиз. край, 1946, 129).
Словник української мови в 11 томах