1. Словник української мови в 11 томах

кропітко

КРО́ПІТКО, рідко. Присл. до кропітки́й.

Нагадував він.. лагідного вчителя, який кропітко.. перевіряє зошити (Шиян, Партиз. край, 1946, 129).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кропітко — кро́пітко прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. кропітко — КРО́ПІТКО, рідко. Присл. до кропітки́й. Стефаник кропітко відтворює людський труд (К. Гордієнко); Аж коли й ці ящики було повантажено до літака і Лужинський, кропітко перевіривши накладну, урочисто розписався в ній кілька разів... Словник української мови у 20 томах