кроткий
КРО́ТКИЙ, а, е, заст. Добрий, сердечний, лагідний.
Господь послав Тебе нам, кроткого пророка (Шевч., II, 1963, 323);
// Який виражає доброту, лагідність, сумирність (про зовнішність).
Ваші риси — милі, кроткі — Довіку в пам’ять залягли! (Граб., І, 1959, 100).
Словник української мови (СУМ-11)