крочок

КРО́ЧОК, чку, ч. Зменш.-пестл. до крок 1.

Лицар встав із кута і.. підійшов дрібненьким крочком до столу (Оп., Іду.., 1958, 409).

Значення в інших словниках

1. крочок — кро́чок іменник чоловічого роду від: крок  Орфографічний словник української мови
2. крочок — -чку, ч. Зменш.-пестл. до крок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. крочок — КРО́ЧОК, чку, ч. Зменш.-пестл. до крок 1, 3. Але не встиг Кузька зробити й двох своїх крочків, як зупинився, вкрай здивований (Григір Тютюнник); Ось і виповнився рочок!...  Словник української мови у 20 томах