крочок
КРО́ЧОК, чку, ч. Зменш.-пестл. до крок 1.
Лицар встав із кута і.. підійшов дрібненьким крочком до столу (Оп., Іду.., 1958, 409).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- крочок — кро́чок іменник чоловічого роду від: крок Орфографічний словник української мови
- крочок — -чку, ч. Зменш.-пестл. до крок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- крочок — КРО́ЧОК, чку, ч. Зменш.-пестл. до крок 1, 3. Але не встиг Кузька зробити й двох своїх крочків, як зупинився, вкрай здивований (Григір Тютюнник); Ось і виповнився рочок!... Словник української мови у 20 томах