крочок

КРО́ЧОК, чку, ч. Зменш.-пестл. до крок 1.

Лицар встав із кута і.. підійшов дрібненьким крочком до столу (Оп., Іду.., 1958, 409).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крочок — кро́чок іменник чоловічого роду від: крок Орфографічний словник української мови
  2. крочок — -чку, ч. Зменш.-пестл. до крок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. крочок — КРО́ЧОК, чку, ч. Зменш.-пестл. до крок 1, 3. Але не встиг Кузька зробити й двох своїх крочків, як зупинився, вкрай здивований (Григір Тютюнник); Ось і виповнився рочок!... Словник української мови у 20 томах