1. Словник української мови у 20 томах

крочок

КРО́ЧОК, чку, ч.

Зменш.-пестл. до крок 1, 3.

Але не встиг Кузька зробити й двох своїх крочків, як зупинився, вкрай здивований (Григір Тютюнник);

Ось і виповнився рочок! Перший зубчик, Перший крочок, Перша усмішка чарівна, Перший танець ексклюзивний (з Інтернету);

Лицар встав із кута і .. підійшов дрібненьким крочком до столу (Юліан Опільський);

А тим часом до нас м'якими крочками наблизився сам мулла (М. Дочинець);

Вона ще хотіла щось сказати, виходячи з твоєї хибарки боягузливими крочками, але ти уже не слухав (С. Процюк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крочок — кро́чок іменник чоловічого роду від: крок Орфографічний словник української мови
  2. крочок — -чку, ч. Зменш.-пестл. до крок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. крочок — КРО́ЧОК, чку, ч. Зменш.-пестл. до крок 1. Лицар встав із кута і.. підійшов дрібненьким крочком до столу (Оп., Іду.., 1958, 409). Словник української мови в 11 томах