круглоголовий
КРУГЛОГОЛО́ВИЙ, а, е. Який має круглу голову.
[Деві:] Се, бачиш, Годвінсон, він довгополий, круглоголовий, з книжкою в руках (Л. Укр., III, 1952, 14);
В кутку, .. на підгонистій підставці світить недобрими очима круглоголовий сич (Стельмах, І, 1962, 296).
Словник української мови (СУМ-11)