круглоголовий
КРУГЛОГОЛО́ВИЙ, а, е.
Який має круглу голову (у 1 знач.).
[Деві:] Се, бачиш, Годвінсон, він довгополий, круглоголовий, з книжкою в руках (Леся Українка);
Байда [цуценя] – круглоголове, товстолапе, з вилискуватою шкурою й сонно-добрими очима створіннячко (В. Винниченко);
Поруч з Славиком сидить її, Мар'янин, батько – круглоголовий кремезний вусань з густими, ще зовсім чорними бровами (О. Гончар);
Воєвода Ольстин Олексич, круглоголовий, чорний, з бистрими, трохи розкосими очима (В. Малик);
З того, що зупинився ліворуч від мене, вискочив круглоголовий гевал у чорному костюмі .. і кинувся до мене (В. Шкляр).
Словник української мови (СУМ-20)