кругловидий
КРУГЛОВИ́ДИЙ, а, е.
Те саме, що круглоли́ций.
Іван Тупотун був чоловік середніх літ.., рум'яний, кругловидий (Ганна Барвінок);
– А ви чого прийшли так пізно? – обертає [молодиця] до нас кругловиде з кирпатеньким носиком обличчя (Є. Доломан);
На воротах стоїть Матейків син, товстий, кругловидий Карпо (К. Гриб);
Судячи з виразу кругловидої фізіономії, Карло Іванович належав до тих милих добряків, які поступаються місцем у трамваї чи тролейбусі навіть молодшим за себе (О. Чорногуз);
Я аж зрадів, коли дізнався, і вже був певен, що серед тих царів ми обов'язково відшукаємо свого кругловидого, з лисиною (В. Нестайко);
* Образно. Ясна світовая зірка – височенько; Гасне кругловидий блідий місяченько (І. Манжура).
Словник української мови (СУМ-20)