кругообіг
КРУГОО́БІГ, у, ч., спец. Процес, що завершується поверненням до вихідного стану й первісної форми.
Цей кругообіг, ця закономірність в існуванні життя вразили його в ці хвилини як ніколи (Рибак, Помилка.., 1940, 192);
Питання кругообігу азоту в природі.. привертали велику увагу вчених усього світу (Наука.., 9, 1956, 33);
Кругообіг речовин; Товарно-грошовий кругообіг; Кругообіг капіталу.
Словник української мови (СУМ-11)