Словник української мови в 11 томах

круп’є

КРУП’Є́, невідм., ч. Співвласник картярського будинку, а також банківник і розпорядник гри в ньому.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. круп’є — Круп’є́ (фр.), не відм. (ч. р.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)