круп’є
КРУП’Є́, невідм., ч. Співвласник картярського будинку, а також банківник і розпорядник гри в ньому.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- круп’є — Круп’є́ (фр.), не відм. (ч. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)