крутивусик

КРУТИ́ВУ́СИК, а, ч. Зменш.-пестл. до крути́ву́с.

— Плати, плати, крутивусику, а він певно порахується — хіба що рак не свисне… (Вовчок, VI, 1956, 281).

Значення в інших словниках

1. крутивусик — крути́ву́сик іменник чоловічого роду, істота франт; чепурун  Орфографічний словник української мови
2. крутивусик — КРУТИ́ВУСИК, а, ч. Зменш.-пестл. до крути́вус. – Плати, плати, крутивусику, а він певно порахується – хіба що рак не свисне... (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах