крутливий

КРУТЛИ́ВИЙ, а, е. Дуже, занадто рухливий, метушливий; непосидючий, вертлявий.

Він сидів отам, У барвнім колі повнотілих дам, Ланів півсонних, паничів крутливих Та панночок.. примхливих (Рильський, II, 1956, 113);

Ще в березні прилетів омелюх, великий, крутливий чорно-сивий птах (Турч., Зорі.., 1950, 243).

Значення в інших словниках

1. крутливий — крутли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. крутливий — див. жвавий  Словник синонімів Вусика
3. крутливий — -а, -е. Дуже, занадто рухливий, метушливий; непосидючий, вертлявий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. крутливий — КРУТЛИ́ВИЙ, а, е. Який крутиться, швидко переміщується. Ось буря Господня, лютість виходить, а вихор крутливий на голову безбожних упаде (Біблія. Пер. І. Огієнка); // Дуже, занадто рухливий, метушливий; непосидючий, вертлявий.  Словник української мови у 20 томах
5. крутливий — РУХЛИ́ВИЙ (про людину — повний життєвої сили, енергії, здатний швидко рухатися), ЖВА́ВИЙ, МОТО́РНИЙ, ШВИДКИ́Й, МЕТКИ́Й, ПРОВО́РНИЙ, ПРУДКИ́Й, ВЕРТКИ́Й, В'ЮНКИ́Й, ВЕРТЛЯ́ВИЙ, ВЕРТЛИ́ВИЙ, ЛЕГКИ́Й, СПРИ́ТНИЙ, ПОВОРОТКИ́Й, КРУТЛИ́ВИЙ, ШУ́СТРИЙ розм.  Словник синонімів української мови