крутливий
КРУТЛИ́ВИЙ, а, е.
Який крутиться, швидко переміщується.
Ось буря Господня, лютість виходить, а вихор крутливий на голову безбожних упаде (Біблія. Пер. І. Огієнка);
// Дуже, занадто рухливий, метушливий; непосидючий, вертлявий.
Він сидів отам, У барвнім колі повнотілих дам, Ланів півсонних, паничів крутливих Та панночок .. примхливих (М. Рильський);
Ще в березні прилетів омелюх, великий, крутливий чорно-сивий птах (А. Турчинська).
Словник української мови (СУМ-20)