крутосхил
КРУТОСХИ́Л, у, ч. Крутий, стрімкий схил гори, берега тощо.
Вузька дорога потяглася вгору між глинястими крутосхилами, вкритими чагарником (Гончар, І, 1954, 505);
Ще довго дивився [Сахно] на самотню постать Ліди, що повільно підіймалася на крутосхил (Руд., Вітер.., 1953, 438).
Словник української мови (СУМ-11)