Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
крутосхил —
крутосхи́л іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
крутосхил —
КРУТОСХИ́Л, у, ч. Крутий, стрімкий схил гори, берега і т. ін. Вузька дорога потяглася вгору між глинястими крутосхилами, вкритими чагарником (О. Гончар); За пагорбом – неширока долина, її протилежний бік переходить у крутосхил (Є.
Словник української мови у 20 томах
крутосхил —
КРУТОСХИ́Л, у, ч. Крутий, стрімкий схил гори, берега тощо. Вузька дорога потяглася вгору між глинястими крутосхилами, вкритими чагарником (Гончар, І, 1954, 505); Ще довго дивився [Сахно] на самотню постать Ліди, що повільно підіймалася на крутосхил (Руд., Вітер.., 1953, 438).
Словник української мови в 11 томах