крючкодер
КРЮЧКОДЕ́Р, а, ч., заст., зневажл. Крутій (у 2 знач.).
Він [Потоцький] ішов з.. відомим крючкодером, що не раз виплутував грізного феодала від різних відпо-відальностей перед королівським судом (Тулуб, Людолови, І, 1957, 99).
Словник української мови (СУМ-11)