крюковий

КРЮ́КОВИЙ, а, е, іст. Стос. до крюків ( див. крюк¹ 3).

Була створена [у Київській Русі] і оригінальна система записування музичних творів — .. крюкова нотація (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 536).

Значення в інших словниках

1. крюковий — крю́ковий прикметник крюкови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. крюковий — -а, -е, іст. Стос. до крюків (див. крюк I 3)).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. крюковий — КРЮ́КОВИЙ, а, е, іст. Стос. до крюків (див. крюк¹ 3). Хтось міг підсунути Мирону картку, бо лиш він добре розумівся на крюковій грамоті (Г. Пагутяк); Знаменна (або крюкова) нотація – це інтерпретований варіант візантійської нотації.  Словник української мови у 20 томах