крюковий
КРЮ́КОВИЙ, а, е, іст.
Стос. до крюків (див. крюк¹ 3).
Хтось міг підсунути Мирону картку, бо лиш він добре розумівся на крюковій грамоті (Г. Пагутяк);
Знаменна (або крюкова) нотація – це інтерпретований варіант візантійської нотації. Для неї характерні відсутність лінійок, орієнтовна визначеність висоти й тривалості звуків (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)