крюкати
КРЮ́КАТИ, рідко КРУ́КАТИ, ає, недок.
Видавати звуки “крю-крю”, “кру-кру” (про птахів).
Угорі десь крюкають журавлі (з переказу);
В очеретах бугай реве. На берестині ворон крюка (Я. Щоголів);
Показується перелітна птиця. Крюкають журавлі, лопотять та погегують дикі гуси (А. Чайковський);
Все теє птаство в степу .. дуже туркотіло, крюкало, щебетало (О. Ільченко).
Словник української мови (СУМ-20)