крілик

КРІ́ЛИК, а, ч., розм. Те саме, що кріль.

— Я скажу вдома, що.. коло кріликів була (Л. Укр., III,1952, 634).

Значення в інших словниках

1. крілик — крі́лик іменник чоловічого роду, істота кріль розм.  Орфографічний словник української мови
2. крілик — КРІ́ЛИК, а, ч., розм. Те саме, що кріль. – Я скажу вдома, що .. коло кріликів була (Леся Українка); Серпокрил спинив свій погляд на білому кріликові, що .. ловив крізь дерев'яну решітку високу зелень і ритмічно, невловимо швидко жував її (В.  Словник української мови у 20 томах
3. крілик — крі́лик: ◊ крі́лики в голові ма́ти бути несповна розуму (ст)|| = мати бзіка ◊ о́чі як у крі́лика невеликі червоні очі (ср, ст): Миршава чуприна стирчала догори, а малі очі як у крілика, ніколи не переставали бути червоними (Нижанківський)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. крілик — КРІЛЬ (невелика тварина — гризун родини заячих, якого розводять на м'ясо та для хутра), КРО́ЛИК, КРІ́ЛИК розм., ТРУ́СИК розм., ТРУСЬ діал. В клітках вистрибували кролі (Григорій Тютюнник); Володя спить. А вранці — кролики. Червоні у них зіниці.  Словник синонімів української мови
5. крілик — Крілик, -ка м. = кропив'янка. Вх. Уг. 247. см. кріль 2.  Словник української мови Грінченка