кріслечко
КРІ́СЛЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до крі́сло 1, 2.
Наша [пані] сидить у кріслечку. Зирнула на нас і одвернулась (Вовчок, І, 1955, 134);
Долівка [світлиці] вистелена килимами, кругом невеличкі.. кріслечка (Мирний, V, 1955, 65).
Словник української мови (СУМ-11)