куб
КУБ¹, а, ч.
1. мат. Правильний шестигранник, усі грані якого — квадрати.
Прямокутний паралелепіпед, що має рівні виміри, називається кубом (Геом., II, 1954, 37);
Фан Савич мовчки діставав чи то конуса, чи куба, .. ставив перед класом на.. підставку (Збан., Сеспель, 1961, 198);
// Про який-небудь предмет, споруду, що має форму такої фігури.
Коло порога стояла піч.. Це був куб, складений з каміння (Н.-Лев., II, 1956, 392);
Довго здалеку дивився [він] на сірий куб головної контори [заводу], вдихав знайомий дим печей (Загреб., Спека, 1961, 318).
2. мат. Добуток трьох однакових Співмножників або третій степінь числа.
Щоб піднести до квадрата або куба степінь, треба відповідно помножити на 2 або 3 показник степеня (Алг., І, 1956, 52).
3. розм. Те саме, що кубоме́тр.
Навчивсь Русанов працювать, міг ловко, за хвилиночку, ковшем чотири куби взять (Шер., Дружбою.., 1954, 82).
КУБ², а, ч. Великий казан, бак і т. ін, для переганяння або кип’ятіння рідини.
Для перегонки води роблять перегінні куби. Їх звичайно вмазують у піч або нагрівають на вогні спеціальних пальників (Уроки.. хіміка, 1956, 48);
В уяві постав бруднуватий барак, .. в кутку величезний «куб» з окропом (Собко, Біле полум’я, 1952, 102).
Словник української мови (СУМ-11)