кубах

КУ́БАХ, а, ч.

1. діал. Ямка для садіння городньої культури.

Ти кубахи роби, а я капусту садитиму (Сл. Гр.).

2. рідко. Викопане коріння рослини, дерева разом із землею.

Поле було нерівне, зрите мінами й снарядами, але він бачив на ньому прив’яле бадилля й викопані кубахи (Кучер, Чорноморці, 1948, 157);

— Давайте пересадимо її [топольку] поближче до нас! — запропонувала Ксеня.— Серед літа не прийметься,— зауважив Славчук.— А ми з землею перенесем, з усім кубахом (Голов., Тополя.., 1965, 87).

Значення в інших словниках

1. кубах — ку́бах іменник чоловічого роду ямка для садіння; коріння рослини, дерева разом із землею  Орфографічний словник української мови
2. кубах — -а, ч. 1》 діал. Ямка для садіння городньої культури. 2》 рідко. Викопане коріння рослини, дерева разом із землею.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кубах — КУ́БАХ, а, ч. 1. діал. Ямка для садіння городньої культури. Ти кубахи роби, а я капусту садитиму (Сл. Б. Грінченка). 2. Викопане коріння рослини разом із землею.  Словник української мови у 20 томах
4. кубах — Кубах, -ха м. Лунка, круглая ямка въ землѣ, сдѣланная для посадки капусты, картофеля и пр. Ти кубахи роби, а я капусту садитиму. Екатер. г. Когда картофель выростетъ, то кубахом называется кустъ картофеля, собственно его корни съ картофелинами въ землѣ.  Словник української мови Грінченка