кубрик
КУ́БРИК, а, ч. Житлове приміщення на судні для команди.
Глуха перегородка.. відокремлювала на кормі каюти для начальства, залишаючи багато місця для команди на палубі й в кубрику (Ю. Янов., II, 1958, 68);
Незайнята частина моряків в кубриках почала впадати в тугу (Довж., Зач. Десна, 1957, 403).
Словник української мови (СУМ-11)