кубрик
КУ́БРИК, а, ч.
Житлове приміщення на судні для команди.
Глуха перегородка .. відокремлювала на кормі каюти для начальства, залишаючи багато місця для команди на палубі й в кубрику (Ю. Яновський);
Незайнята частина моряків в кубриках почала впадати в тугу (О. Довженко);
Мак-Наббс кивнув головою на знак згоди, і ввесь гурт війшов униз до кубрика (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна).
Словник української мови (СУМ-20)