Словник української мови у 20 томах

кубрик

КУ́БРИК, а, ч.

Житлове приміщення на судні для команди.

Глуха перегородка .. відокремлювала на кормі каюти для начальства, залишаючи багато місця для команди на палубі й в кубрику (Ю. Яновський);

Незайнята частина моряків в кубриках почала впадати в тугу (О. Довженко);

Мак-Наббс кивнув головою на знак згоди, і ввесь гурт війшов униз до кубрика (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. кубрик — ку́брик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. кубрик — -а, ч. Житлове приміщення на судні для команди.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кубрик — ку́брик (голл. koebrug, букв. – нижня палуба) 1. Житлове приміщення для команди на суднах. 2. Одна з палуб парусного військового корабля.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. Кубрик — (Kubrick) Стенлі, нар. 1928, америк. кінорежисер; історична драма Спартак; наукова кінофантастика 2001: Космічна одіссея, екранізації літературних творів (Механічний апельсин, Баррі Ліндон, Сяйво).  Універсальний словник-енциклопедія
  5. кубрик — КУ́БРИК, а, ч. Житлове приміщення на судні для команди. Глуха перегородка.. відокремлювала на кормі каюти для начальства, залишаючи багато місця для команди на палубі й в кубрику (Ю. Янов., II, 1958, 68); Незайнята частина моряків в кубриках почала впадати в тугу (Довж., Зач. Десна, 1957, 403).  Словник української мови в 11 томах
  6. кубрик — Кубрик, -ка м. Боченокъ. Любеч.  Словник української мови Грінченка