кубрячити

КУБРЯ́ЧИТИ, чу, чиш, недок., діал.

Пиячити.

Вечорами .. “кубрячать” і ріжуться в стукалку вибрані драбівські типи (С. Васильченко);

По теплих хатах .. гнали з буряків самогон, кубрячили, нудилися (Григорій Тютюнник);

– Це вікове, Стратоне Стратоновичу. Воно минеться... – Кубрячили, мабуть, а зараз, напевно, канудить? (О. Чорногуз).

Значення в інших словниках

1. кубрячити — кубря́чити дієслово недоконаного виду пиячити) діал.  Орфографічний словник української мови
2. кубрячити — див. пиячити  Словник синонімів Вусика
3. кубрячити — -чу, -чиш, недок., діал. Пиячити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кубрячити — ПИЯ́ЧИТИ (брати участь у частуванні з надмірною кількістю спиртних напоїв), ПИ́ТИ, КУРИ́ТИ заст., КУБРЯ́ЧИТИ діал. Якось у корчмі пиячили жандарми (А. Турчинська); Настягалось гостей сила.  Словник синонімів української мови
5. кубрячити — КУБРЯ́ЧИТИ, чу, чиш, недок., діал. Пиячити. По теплих хатах.. гнали з буряків самогон, кубрячили, нудилися (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 460).  Словник української мови в 11 томах