кудрі
КУ́ДРІ, ів, мн., фольк., рідко. Кучері (у 1 знач.).
Від роскоші кудрі (кучері) в’ються, від журби січуться (Номис, 1864, № 13499).
Словник української мови (СУМ-11)КУ́ДРІ, ів, мн., фольк., рідко. Кучері (у 1 знач.).
Від роскоші кудрі (кучері) в’ються, від журби січуться (Номис, 1864, № 13499).
Словник української мови (СУМ-11)