кукурудза

КУКУРУ́ДЗА, и, ж.

1. Рослина родини злакових, що має грубе високе стебло та їстівні зерна, зібрані в качан; маїс.

Скрізь по обидва боки Роставиці на покаті стеляться чудові городи, жовтіють тисячі соняшників, що ніби поспинались та заглядають поверх бадилля кукурудзи на річку (Н.-Лев., II, 1956, 168);

Настали жнива.. Висока й міцна, як дубина, стояла по горах кукурудза, вип’явши напоказ грубі качани (Коцюб., І, 1955, 246);

Вітер шелестів соняшниками, вилискував листям кукурудзи (Гончар, II, 1959, 90).

2. збірн. Зерна цієї рослини.

На гарячому черені мати насипали сушитись лущену кукурудзу (Донч., V, 1957, 153);

Молдавські страви характерні широким використанням кукурудзи, кукурудзяної муки та крупів (Технол. пригот. їжі, 1957, 4);

// Зерно в качанах.

У великому довгому покої лежала висока купа кукурудзи, коло якої двоє робітників вибирали більші качани й вкидали до другого, меншого покою (Кобр., Вибр., 1954, 121);

Над вікнами сміялися разки зубастої кукурудзи (Стельмах, На.. землі, 1949, 554).

Значення в інших словниках

1. кукурудза — кукуру́дза іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. кукурудза — анал. маїс; жм. пшеничка, пшінка, зб. кияхи, кияшки, качани.  Словник синонімів Караванського
3. кукурудза — -и, ж. 1》 Рослина родини злакових, що має грубе високе стебло та їстівні зерна, зібрані в качан; маїс. 2》 збірн. Зерна цієї рослини. || Зерно в качанах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кукурудза — КУКУРУ́ДЗА, и, ж. 1. Рослина родини злакових, що має грубе високе стебло та їстівні зерна, зібрані в качан; маїс. Скрізь по обидва боки Роставиці на покаті стеляться чудові городи, жовтіють тисячі соняшників...  Словник української мови у 20 томах
5. кукурудза — кукуру́дза вул. жандарм (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. кукурудза — Однорічна трав'яниста рослина родини злакових, зернова і кормова культура; вис. до 2 м, походить із Мексики; рослина однодомна з різностатевими суцвіттями (качан в пазухах листків — жіноче суцвіття і волоток на верхівці стебла — чоловіче)...  Універсальний словник-енциклопедія
7. кукурудза — КУКУРУ́ДЗА (рослина родини злакових, що має грубе високе стебло та їстівні зерна, зібрані в качан), МАЇ́С рідко, МЕЛА́Й діал., КЕНДЕРИ́ЦЯ діал.; ПШІ́НКА розм., ПШЕНИ́ЧКА розм. (перев. про качани).  Словник синонімів української мови
8. кукурудза — Кукуру́дза, -дзи, -дзі  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. кукурудза — Кукуру́дза, -дзи ж. Кукуруза. Кукурудза сіється, кукурудза родиться. Чуб. V. ум. кукурудзка.  Словник української мови Грінченка