кукукнути

КУКУ́КНУТИ, ну, неш, док., рідко. Однокр. до куку́кати.

Як явір зелену головоньку склонить. Зозуля кукукне (Пісні та романси.., II, 1956, 13).

Значення в інших словниках

1. кукукнути — куку́кнути дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. кукукнути — -ну, -неш, док., рідко. Однокр. до кукукати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кукукнути — КУКУ́КНУТИ, ну, неш, док., рідко. Однокр. до куку́кати. Як явор [явір] зелену голівоньку склонить, зозуля кукукне, діброва застогне, і кінь під тобою спіткнеться, зітхне! (з легенди); Тихо-тихо сидить у куточку папаша і навіть “ку-ку“ діточкам не кукукне (Остап Вишня).  Словник української мови у 20 томах