кукібник —
кукі́бник іменник чоловічого роду, істота діал.
Орфографічний словник української мови
кукібник —
-а, ч., діал. Дбайливий чоловік.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кукібник —
КУКІ́БНИК, а, ч., діал. Дбайливий чоловік; добрий господар. До людей він був .. не лиходій, в хазяйстві – дбаха невсипущий, кукібник мозолистий (О. Кониський).
Словник української мови у 20 томах