кукібник

кукі́бник

-а, ч., діал.

Дбайливий чоловік.

Значення в інших словниках

1. кукібник — кукі́бник іменник чоловічого роду, істота діал.  Орфографічний словник української мови
2. кукібник — КУКІ́БНИК, а, ч., діал. Дбайливий чоловік; добрий господар. До людей він був .. не лиходій, в хазяйстві – дбаха невсипущий, кукібник мозолистий (О. Кониський).  Словник української мови у 20 томах
3. кукібник — КУКІ́БНИК, а, ч., діал. Дбайливий чоловік.  Словник української мови в 11 томах